Одним із головних завдань закладу освіти є повсякденна психологічна допомога та емоційна підтримка учасників освітнього процесу, яка має проводитись систематично і поетапно, починаючи із закладу дошкільної освіти. Досить часто проблеми цькування і насильства в освітньому середовищі стають перепоною для досягнення мети всебічного розвитку дитини. Допомога дорослих дуже потрібна дітям та молоді в будь-якому віці, особливо якщо дії кривдників можуть завдати серйозної шкоди фізичному та психічному здоров’ю.
Сьогодення внесло корективи в освітній процес та незмінним лишилося те, що усі ми маємо працювати заради безпеки та розвитку наших дітей. Війна – надзвичайно складний час для усіх, а діти потерпають від неї найбільше. Адже їхня безпека, добробут та доступ до освітніх послуг під загрозою через жахливі події, які наразі відбуваються в нашій країні. У стані війни діти належать до найвразливішої категорії населення. Перебуваючи в небезпеці, в тривалому стресовому стані, дитина позбавлена нормальних умов для розвитку та освіти.
Заклад освіти відіграє важливу роль у створенні умов для здобуття учнями та ученицями знань в безпечному освітньому середовищі, формуванні ставлень та навичок, які потрібні, щоб уникнути та запобігти проявам насильства, безконфліктного спілкування, ненасильницької поведінки.
Через відчуття тривоги, напруги, страху, невизначеності ускладнюється процес повноцінної соціалізації дитини. Діти, які вимушені бути переміщеними із зони активних бойових дій, стикаються з багатьма проблемами, перебуваючи в нових соціальних умовах, однією з таких проблем може стати цькування дитини, яка змушена була переїхати та потрапила в новий класний колектив.
Уперше термін булінг (з англ. «bully» – хуліган, забіяка, грубіян, насильник; «bullying» – цькування, залякування, зневажання) з’явився на початку 70-х рр. XX ст. у Скандинавії, де група дослідників вивчала явище насильства між дітьми в школі. Проблема булінгу, як психологічна, була окреслена ще в 70-80-х роках минулого століття у Швеції та інших країнах Європи.
Булінг або цькування в закладі освіти — це вид насильства, довготривала агресивна поведінка однієї дитини (або групи дітей) щодо іншої дитини, яка супроводжується постійним психологічним або навіть фізичним впливом.
Типові ознаки булінгу:
- систематичність (повторюваність) діяння;
- наявність сторін:
– кривдник (булер);
– потерпілий (жертва булінгу);
– спостерігачі;
- дії/бездіяльність кривдника, наслідком яких є:
– заподіяння психічної та/або фізичної шкоди;
– приниження;
– страх;
– тривога;
– підпорядкування потерпілого інтересам кривдника;
– спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Важливо! Булінг впливає на всіх його учасників.
Постраждалі від булінгу:
– втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;
– відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;
– втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;
– втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках простежується зв’язок між потерпанням від булінгу та розладами харчування (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).
Булери:
– частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насильство та порушуються закони;
– беруть участь у бійках, причетні до вандалізму, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.
Спостерігачі:
– часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;
– потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.
Наголошуємо, що особливої уваги потребують проблеми попередження булінгу (цькування) та будь-яких проявів насильства й жорстокого поводження з дітьми в сучасному суспільстві, які зумовлені збільшенням фактів насильства та небажанням соціуму відкрито розглядати ці питання, а й проведенням в країні військових дій.
Жертвою булінгу може стати будь-хто з дітей, особливо той, хто вирізняється із загального кола своїх однолітків. Підґрунтям для глузувань та булінгу може стати руде волосся, занадто високий або занадто низький зріст, вага тіла, особлива форма голови, носа, очей, рота, національність, соціальні або фізичні обмеження, успіхи у навчанні, матеріальні можливості або навіть особливості характеру. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно.
