28.05.2020.  До скарбнички батьківської мудрості.

Як говорити з дитиною, яка втомилась від карантину. 8 порад від психологів

Карантин створює нові умови побуту та може негативно вплинути на емоційне самопочуття. 

Особливо нестерпним цей період може видатися для дітей, які не звикли сидіти у чотирьох стінах. 

З часом дитина почне запитувати, коли карантин закінчиться. 

Батькам важливо правильно відповісти дитині, щоб не нашкодити її емоційному здоров’ю та заспокоїти. 

Будьте чесними зі своїми дітьми

Дайте дитині ясну та чесну відповідь, зважаючи на її вік, рівень розвитку та особливості темпераменту. 

Не потрібно повідомляти малим дітям всі сумні деталі, але варто дати загальні пояснення.

Розкажіть, що люди сильно хворіють, лікарі намагаються їх врятувати. 

Також корисно нагадати дітям, що вчені та урядовці працюють дуже старанно і роблять все можливе, щоб знайти рішення.

«Найголовніше – бути чесним. Ми не знаємо, що станеться, як довго це триватиме або яким буде життя, коли все це закінчиться. 

Поясніть своїй дитині, що, хоча ви не можете назвати їм точну дату, ви регулярно перевіряєте новини та повідомляєте їм, як тільки дізнаєтеся якісь деталі», – рекомендує Женеві фон Лоб, психолог і автор книги «Щасливі батьки, щаслива дитина». 

Під час розмови з дитиною намагайтеся уникати висловлювань типу  «скоро це закінчиться» або «я не знаю». 

Поясніть дитині, що є речі, які залишаються невизначеними.

Водночас поділіться з ними активними кроками, які ваша сім’я, місто або влада роблять, щоб залишатися в безпеці і підтримувати прогрес.

Не уникайте розмов про коронавірус та карантин

Якщо ви досі не пояснили дитині, що відбувається, обов’язково почніть обговорення.

Найперше запитайте дітей, що вони вже знають про ситуацію з коронавірусом, а потім поділіться фактами і виправте дезінформацію.

«Діти знають, що щось відбувається, але якщо батьки не хочуть говорити про це, вони почнуть хвилюватися.

Малеча почне припускати, що все страшніше, ніж є насправді. 

Тому вони можуть пригнічувати свої думки і почуття через страх засмутити батьків», – пояснює Робін Гурвич, психолог і професор психіатрії університету Дюка.

Якщо батьки показують, що вони хочуть говорити на складні теми, такі як пандемія, це дає дітям можливість відчувати себе комфортно.

Згодом це підштовхне дитину звернутися до вас, коли вони зіштовхнуться з іншими труднощами.

Наприклад, знущаннями, стресом, проблемами у дружбі, тиском з боку однолітків і тому подібне. 

Обговорюйте з дітьми свої почуття

Ще один спосіб закласти основу для відкритого спілкування – це пояснити дітям, що ви розумієте, що вони відчувають і поговорити про це.

Запропонуйте їм поділитися своїми емоціями, запитавши, що вони думають про ситуацію і як себе почувають. 

Розкажіть, що ви теж іноді відчуваєте злість страх чи сум – поясніть, як справляєтеся з цими емоціями.  

«Якщо ваша дитина ставить багато питань, наприклад, «коли знову почнеться навчання» або «коли можна відвідати бабусю і дідуся», можливо, у неї є певні побоювання і страхи.

Найголовніше – підтвердити всі їхні почуття і визнати, що ви не можете зараз дати точні відповіді стосовно термінів», – рекомендує психолог Лоб. 

Акцентуйте увагу на безпеці та захисті

Дітям важливо чути, що вони в безпеці  та розуміти, хто про них потурбується у важкий час. 

Експерт з розвитку дітей Деніз Деніелс рекомендує вживати у розмові такі формулювання: «Ми любимо і дбаємо про тебе. Завжди будемо робити все можливе, щоб захистити, забезпечити безпеку і здоров’я».

Якщо дитина цікавиться, коли закінчиться карантин – важливо підкреслити її безпеку.

«Спілкуючись з дітьми молодшого віку, ваша відповідь повинна бути дуже твердою і впевненою. Навіть якщо у вас її немає. 

Розмовляючи зі старшими дітьми, продовжуйте цю сильну і безпечну ідею, але додайте, як вони можуть бути частиною рішення і допомогти», – зазначає експерт.

Сконцентруйтеся на теперішньому, а не майбутньому

Спонукайте дітей сприймати кожен день таким, як він є, не зациключись на майбутньому. 

Нагадайте дітям про недавні забави, які у вас були в родині за час карантину, щоб показати переваги життя в даний момент і плюси подібного досвіду.

Психотерапевт Ноэль Макдермотт рекомендує батькам розвивати здорові звички, що стосуються вправ, їжі, рутинних занять, навчання, творчості, відпочинку, групових дискусій і багато чого іншого.

Ці методи можуть допомогти впоратися з тривогою і депресією, змушуючи відчувати задоволення в даний момент. 

Крім того, вони зменшують бажання зосереджуватись на майбутньому або минулому.

Окресліть межі відповідальності дитини 

Зосередження на теперішньому – хороший спосіб нагадати дітям про речі, які знаходяться під їх контролем. 

Нагадайте їм, що вони повинні мити руки, допомагати у хатніх справах.  

Також корисно обговорити дії, які вони можуть зробити, щоб допомогти іншим.

Батьки можуть нагадувати своїм дітям, що всі дотримуються дистанці,  щоб забезпечити безпеку своїх сімей і захистити лікарні від перевантаження. 

Також варто відзначити, що ізоляція закінчиться швидше, якщо кожен виконає свою роль.

Дітям також може бути корисно скласти список того, що вони хотіли б зробити в майбутньому, коли карантин закінчиться. 

Пообіцяйте дітям інформувати їх самостійно

Повідомте своїй дитині, що ви повідомите, коли отримаєте інформацію про повернення в школу або про інші заходи.

Повідомлення, які розповсюджують ЗМІ, можуть бути тривожними і недоречними з точки зору розвитку.

Обов’язково повідомте їм, що ви регулярно перевіряєте оновлення новин та ділитеся тим, що дізналися. 

Розкажіть про свої надійних джерела інформації, таких як CDC, ВООЗ та місцеві установи охорони здоров’я.

«Я великий прихильник щотижневих сімейних зустрічей, коли батьки можуть надавати актуальну інформацію та відповідати на запитання.

Це було б прекрасним часом для ознайомлення з правилами техніки безпеки вашої родини», – рекомендує психолог Деніз Деніелс.


Залишайтеся позитивними 

Сила позитиву не може бути переоцінена в такі часи.

Особливо це може допомогти дітям розвинути здорове мислення.

«Говоріть спокійним і зібраним голосом. 

Ваш тон повинен передати, що ви впевнені, що все буде добре!»– зазначає Деніелс. 

Одним з позитивних моментів, яким ви можете поділитися, є те, що в результаті карантин закінчиться.

«Запевніть їх, що це тимчасова ситуація, яка не буде тривати вічно, і згодом всі повернуться до нормального життя», – сказав лікар Лоб

Будьте мудрими і у вас все буде добре!

За матеріалами
Дарія Поперечна УП.Життя


12.05.2020.  7 простих правил, як виховати дитину, щоб не було потреби на неї кричати

Виховання – це індивідуальний підхід кожного з батьків до своєї дитини. Більшість застосовує ті правила, якими користувалися минулі покоління.

На жаль, крики, залякування і тілесні покарання ведуть до незворотних наслідків в психіці чада. Але як не зірватися, коли дитя поводиться по-хамськи і сперечається? Здається, неможливо. Тому постарайтеся виховати дитину так, щоб у вас не було потреби на неї зриватися. При правильному підході вона не просто подасть вам склянку води в старості, а зробить щось більше…

1. Не кричіть на дитину

«Кращий спосіб зробити дитину хорошою – зробити її щасливою», – говорив Антуан де Сент-Екзюпері. Малюк, на якого постійно лаються батьки, відчуває себе нещасним. Ви вихлюпуєте на нього негатив, який він згодом спроектує на вас. Або ж, навпаки, через лайку він стане «слухняним тихонею», який перетвориться в безвольного підлітка. Тому, якщо ви не хочете такого розвитку подій, навчіться розмовляти спокійно. У підсумку ви помітите, як змінюється поведінка дитини.

Якщо вам складно стримувати себе, розберіться, чому ви роздратовані і кричите. Можливо, це погана успішність в школі або відмова їсти кашу? Тому наступного разу морально підготуйте себе до такої ситуації і сплануйте розмову. А ще зверніть увагу на причини, подивившись в корінь проблеми. Двійка з математики – зменшіть навантаження з інших предметів і займіться нею. Не їсть кашу – а ви самі її пробували? Якщо так, тоді приготуйте страву за новим рецептом. Є стільки цікавих ідей.

2. Хваліть дитину

Психологи кажуть, що дитину треба хвалити частіше, ніж лаяти. На жаль, привід буває складно знайти. Але ви спробуйте. Уявіть картину. Ви приходите зі зборів, сина вдома немає, постіль не застелена, уроки не зроблені, а він гуляє. Тут він з’являється і чекає, що ви знову почнете на нього кричати. А ви скажіть щось приємне, похваліть за успіхи в географії. Загалом, знайдіть за що. Потім попросіть сісти за уроки, тепер він зробить це без лайки. Ось і відпав привід кричати. Не бійтеся хвалити дитину, але і не потурайте її капризам.

3. Не завищуйте вимоги

Не варто очікувати від дитини занадто багато чого. Можливо, він не сильний в математиці, проте відмінно малює і пише вірші. Знайдіть те, що у нього виходить найкраще, потім це розвивайте. Не треба кричати, якщо він вчиться погано, можливо, він виросте геніальним художником. Розслабтеся і не змушуйте його стрибати вище голови.

4. Станьте прикладом для наслідування

Діти все повторюють за своїми батьками. Коли ви не караєте чадо, а показуєте йому на своєму прикладі, як долати труднощі, ви виховуєте цілеспрямовану дитину. Малюки, у яких авторитетні батьки, виростають більш впевненими в собі, допитливими і відкритими.

5. Подружись з дитиною

Дружба з дитиною – це значить, що чадо повинне знати, що в будь-яку секунду зможе до вас звернутися. В результаті від спілкування він отримає допомогу і пораду, а не осуд. Коли ви будете перебувати в досить близьких стосунках, вам самим не захочеться на нього підвищувати голос.

6. Присвячуйте йому свій час

Хоча б 15 хвилин в день приділяйте увагу дитині. У ці моменти робіть саме те, що малюк сам хоче. Почитайте книгу, подивіться його улюблений мультфільм в 15 разів або просто попийте чай і поговоріть. Якщо йому не буде вистачати уваги, він почне шукати її в інших людях і компаніях. На жаль, не завжди позитивних.

7. Полюбіть себе

Якщо ви самі по собі гармонійні, то не захочете зриватися на дітях. Часто батьки кричать через те, що втомилися і їм не вистачає часу. Вирішіть спочатку свої проблеми, а потім прийміться виховувати дитину. Якщо батько щасливий, він не буде кричати.

Потрібно не тільки вчитися не кричати на дитину, але і викорінити причину гніву. Виховуйте себе, зрозумійте, чому деякі події відбуваються в житті, і вже тоді підвищувати голос на малюка у вас не буде бажання і приводу.


28.04.2020.  Поради учням, як організувати себе, щоб навчатися добре

Кожного дня ти, як всі діти до карантину, ходив до школи. І кожного дня доводилося збиратися туди, сидіти на заняттях, запам’ятовувати багато нової інформації, записувати її, відповідати перед усім класом, писати самостійні та контрольні роботи. Потім ти йшов додому, та й там для тебе не було  відпочинку, бо навчання продовжувалося.

Виконання вправ, розв’зування прикладів та задач, читання параграфів, творчі завдання, підготовка до ЗНО, до різноманітних конкурсів та виступів. І якщо написане раніше робити кожного дня, немов нести небесну кару, життя перетворюється на пекло. І вранці вихідного дня ти вже не думаєш, як добре його провести, а розробляєш нездійсненний план «Як лягти спати хоча б о першій годині ночі». І вже нічого не хочеться. Вища освіта,190+, гарний атестат, бюджет — усе це стає неважливо, коли ти просто існуєш, а не живеш. Зникає інтерес до життя, навчання, оточуючих. У такі моменти ти дозволяєш собі не піти до школи, залишитися вдома, виспатися та цілий день не вчитися зовсім, робити тільки те, що хочеться. Такі «розвантажувальні дні» просто необхідні. Але потім збираєшся з думками та починаєш спочатку, згадуючи поняття «треба». Але змусити себе вчитися тоді, коли тобі все це набридло — дуже важко. Розберемось, як це зробити.

  1. Правильно розпоряджайся своїм часом. Намагайся вчитися і відпочивати за складеним тобою режимом. Наприклад, відразу після занять не приходити і сідати за комп’ютер, а сідати за кухонний стіл, їсти, потім йти робити уроки та завдання, а ввечері виходити гуляти або йти на тренування (Але кого ми обманюємо? Ми ж ніколи не будемо так робити. Проте, як запевняють спеціалісти, треба. Тому слухаємо). Не бійся експериментувати зі своїм режимом. Деяких людей не змусиш вчитися відразу після уроків, їм спочатку потрібен відпочинок, а до уроків вони приступають після 21 години.
  2. Розвивай у собі силу волі. Часом трапляється так, що ніяка мотивація не здатна змусити почати вчитися. У таких випадках є лише одна порада: «Стисни зуби, збери силу волі у рученьки і почни! Не тому, що так хочеться, а тому, що ТРЕБА»! Таким чином, ти  будеш розвивати у собі силу волі, яка в майбутньому ще не раз стане у нагоді. Бо багато ще буде життєвих ситуацій, хай це буде студентське життя чи робота, коли так не хочеться, а треба! Тільки уяви, які добрі плоди потім дасть твій витрачений час та сили. Бо усе це, за правилами вселенської справедливості, має винагороджуватися.
  3. Найскладнішим моментом у навчанні є перший крок, початок процесу. Зізнайся собі, як часто бувало так, що ти  відтягував виконання завдання до останніх годин? Напевно, дуже часто, адже завжди знаходяться справи, які здаються важливішими за навчання. Почати робити домашнє завдання завжди складніше, ніж його закінчити. Адже так? Головною причиною складного старту є банальна лінь. Домашня робота може виявитися справою на 15 хвилин, але за неї треба ж сісти, почати думати, та як же цього не хочеться робити. Чим швидше ти подолаєш в собі лінь, тим швидше почнеш добре та результативно вчитися.

Спробуй, і в тебе все неодмінно вийде!!!


27.02.2018 року в НВК «Лідер» відбувся семінар-практикум соціальних педагогів шкіл міста, який провела соціальний педагог Коваленко В. В. Темою семінару було вивчення питання збереження емоційного здоров’я учасників освітнього процесу.

В ході семінару його учасники під час виконання тренінгових вправ малювали дерево, яке символізує їх роботу на початку робочого дня, в кінці робочого дня і в кінці тижня. В результаті обговорення цієї вправи соціологи відповіли на питання, від чого ми вигораємо на роботі. Це і часовий цейтнот, і спілкування в системі «людина- людина», і 6 уроків щодня, і великий бум паперової роботи.

В ході виконання вправи «Знайти позитив» ( Техніка швидкої антистресової допомоги), учасники заняття проговорювали будь-яку несприятливу ситуацію в роботі та поглянули на неї з іншого боку і шукали позитив за таким алгоритмом:

«Склалась ситуація і тепер …»
«Зате …»
«Могло бути гірше …!»
«Не дуже той і хотілось, тому що ….»
«Здорово, бо тепер…!»

Вправа «рівень щастя» примусив учасників задуматися над питанням:« За що ви вдячні долі в цей момент?»
Сподобалися їм і філософські притчі про життя, які є скарбничкою життєвого досвіду поколінь і їх мудрість є актуальною і дотепер.
Під час перегляду презентацій про цінність часу учасники семінару відмітили, що час — це життя і ми маємо цінити його кожну мить.
Ю. С. Волошина- завідувач Центру практичної психології і соціальної роботи поділилась досвідом роботи з батьками, надавши практичні рекомендації і цікаві матеріали для роботи з батьками учнів. Учасники семінару відмітили його актуальність, подякували за практичні розробки, які пообіцяли використовувати і в своїй роботі.