Здається на перший погляд зовсім непомітний елемент одягу,  на якому ми, навіть,  не акцентуємо уваги.  Але якби це було так, то, напевно б, 16 листопада не стало б одним із свят —  Всесвітнім Днем ґудзиків.

Учні ліцею вирішили дослідити, як же з’явився та став невід’ємним елементом одягу ґудзик.

Історія ґудзика дійсно цікава. Найстаріші ґудзики, зроблені з черепашок, археологи знайшли в долині ріки Інд. З часом, матеріалом для ґудзиків ставали  кістки, каміння, глиняні зліпки, палички, металеві злитки. В період середньовіччя велика кількість ґудзиків на одязі вказувала на високий статус людини в суспільстві.  На Русі ґудзик мав значення амулета і  його використовували від  відлякування злих сил.  

В ході дослідження увагу ліцеїстів привернули деякі цікаві факти про ґудзики.   Понад сто років тому в Англії існував кумедний звичай: дівчатка змалку починали збирати найкрасивіші ґудзики на струну або міцну нитку. Коли кількість ґудзиків дорівнювало 999, дівчата вірили, що зустрінуть свого судженого.

Наші прабабусі любили бавитись великими ґудзиками на 4 дірки. Крізь них вони протягували міцні нитки, скручували їх і розтягуючи та стягуючи руками, утворювали приглушений свистячий звук, ніби там сидів цвіркун. Найбільшим мистецтвом було якнайдовше крутити нитку і не збитися. А вже потім з’явилась схожа забавка йо-йо.

Підсумком дослідницької роботи лідерців стали власноруч виготовлені диво-поробки з ґудзиків.

Рубрики: Своїми руками